Мара любить ткати. Вона грає з нитками, як із життями людей, обрізаючи їх і стежачи за напрямом падіння. Богам на кшталт Морени не прийнято поклонятися. Якщо їй хотіли віддати молитву, то споруджували ідола землі, обкладаючи камінням.
Вона опікується всім людям, які стали на шлях слов'янської магії. По-друге, вона вважається богинею смерті. За легендою, Мара приходить до покійної людини, розмовляє з нею, пестить її і переправляє на човні у світ Наві, звідки надалі і почнеться новий шлях людини, можливо, у світ Прави.
Мара – це богиня слов'янського пантеону символізує смерть та зимову холоднечу. Образ Морани не однозначний. Вона стоїть на сторожі світів Яві та Наві, зустрічає душі померлих на калиновому мосту біля річки смородини.