Перший говорить про те, що женихи шукали собі наречених із сусідніх сіл. Робили вони це для того, щоб одружуватися не з родичкою. Так як обраниця була з іншого селища, про неї говорили, що «вона казна-звідки». Згодом слово «невість» трансформувалося на «наречена».
Жених (від загальнослов'янського дієслова женити — «той, хто одружується») – неодружений чоловік, який має або шукає наречену, майбутній чоловік; молода людина, що досягла шлюбного віку. Один із двох центральних персонажів весільного обряду, поряд із нареченою. Похожі
Молодята (молоді, наречені) – наречений і наречена на весіллі після ритуального об'єднання їх у нову шлюбну пару і деякий час після весілля.
Під час весілля Родичі та друзі зазвичай знайомляться один з одним, вітають молодих, вручають їм подарунки. Цього дня наречений та наречена офіційно стають чоловіком та дружиною.