Що краще Дексалгін чи диклофенак?

Він діє, блокуючи синтез простагландинів, що допомагає зменшити больові симптоми та запальні процеси. У порівнянні з дексалгіном, диклофенак може виписуватись дітям з 6 років. Знеболюючий ефект Дексалгіну настає швидшетому для зняття гострого нападу слід зупинити вибір на ньому.

Який біль знімає Дексалгін?

Дексалгін 25 показання до застосування Больовий синдром легкої та середньої інтенсивності при наступних захворюваннях та станах: гострі та хронічні запальні захворювання опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, спондилоартрит, артроз, остеохондроз); дисменорея; зубний біль.

Що ефективніше мелоксикам чи Дексалгін?

Найчастіше ліки призначають для лікування артритів, остеоартрозів та інших суглобових хвороб. Мелоксикам, за рахунок своєї безпеки, може застосовуватися для лікування ревматоїдного артриту у дітей віком до 12 років. Як було зазначено вище, для запобігання різкому гострому болю Дексалгін буде більш ефективний.

Щотижневик АПТЕКА
Дексалгін – новий аналгетик групи НПЗП | Щотижневик АПТЕКА

ДЕКСАЛГІН ® : майбутнє аналгетичної терапії вже сьогодні

У процесі еволюції вищі організми розвинули ряд гомеостатичних механізмів, що попереджають про небезпеки навколишнього середовища, які здатні викликати дисфункцію органів та систем або пошкодження тканин. У цьому контексті сама по собі біль є одним із захисних механізмів. Біль є не що інше як сигнал організму людини про загрозливу небезпеку.Але в деяких ситуаціях вона може сама спричиняти патологічні зміни в організмі і бути агентом, що провокує пошкодження органів і тканин.

У медичній практиці лікування болю (і запалення) широко використовують нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Як і в багатьох інших препаратів, терапевтичні можливості НПЗП були відкриті задовго до розуміння механізму їх дії.

У 1763 р. Едвард Стоун повідомив у Королівському товаристві про ефекти кори верби при лихоманці, потім було виявлено, що активним складником вербової кори є глікозид саліцин. Синтетичні саліцилати натрію та ацетилсаліцилова кислота замінили речовини з природних джерел. Однак лише у 1971 р. було встановлено, що їхня терапевтична дія пов'язана з придушенням біосинтезу простагландинів. Первинним механізмом дії нестероїдних протизапальних засобів є інгібування циклооксигенази (ЦОГ) – ключового ферменту, залученого до біосинтезу простагландинів, який бере участь у розпаді арахідонової кислоти (продуктів обміну фосфоліпідів клітинних мембран, що розпадаються при пошкодженні клітини). Розуміння механізму дії дозволило синтезувати нові, ефективніші НПЗП.

Як відомо, нестероїдні протизапальні засоби ділять на дві великі групи по відношенню до здатності інгібування тієї чи іншої ізоформи ЦОГ. Ці ізоферменти грають різну (хоча й перехрещувану) роль регуляції багатьох фізіологічних, адаптаційних і патофізіологічних процесів, які у організмі людини. Селективні препарати більшою мірою впливають на ЦОГ-2, тоді як неселективні однаковою мірою інгібують обидві ізоформи ферменту (рисунок).

До цих пір у науковому світі йде суперечка про переваги та недоліки препаратів обох груп. Особливо гостро ця проблема постала після гучного скандалу з рофекоксибом (препарат Vioxx компанії Mersk). Як виявилося, висока селективність не завжди означає таку ж високу безпеку, а іноді навіть більшу небезпеку для пацієнтів.

БІЛЬ І ЗНЕБОЛЕННЯ: СТАН ПРОБЛЕМИ

Зовсім недавно (13–16 вересня 2006 р.) у Стамбулі пройшов 5-й Європейський конгрес Міжнародної асоціації з вивчення болю, на якому були актуалізовані та висвітлені основні питання та сучасний стан проблеми болю та знеболювання. Більшість конгресу була присвячена принципам і тактиці лікування при больовому синдромі.

Основний акцент робився на те, що на сьогоднішньому етапі розвитку медицини та фармакології в терапії больових синдромів слід віддавати перевагу так званій полімодальній (комплексній) аналгезії, тобто поєднаному застосуванню кількох аналгетиків різних груп та механізмів дії (передусім, ненаркотичних та наркотичних аналгетиків), а також препаратів, що підвищують поріг больової чутливості (антиконвульсанти, антидепресанти та ін.).

Варто відзначити, що основним компонентом полімодальної аналгезії є НПЗП, призначення яких обов'язково при будь-якому ступені вираженості больового синдрому – від легкої (монотерапія НПЗП) до вираженої (у поєднанні з іншими препаратами).

Все питання залишається в тому, щоб правильно вибрати аналгетик, з урахуванням усіх показань та протипоказань у пацієнта, адекватно підібрати дозу та, якщо необхідно, комбінацію кількох аналгетиків.А також бажано використовувати аналгетик з максимальною швидкістю розвитку аналгетичного ефекту та мінімальним ризиком ускладнень з боку ШКТ без шкоди для ефективності.

Слід також відзначити, що селективність у даному випадку принципового значення не має, тому що, по-перше, препарати для усунення гострого больового синдрому призначають на короткий час, по-друге, застосування методу полімодальної аналгезії дозволяє значно знизити дозування кожного з використовуваних препаратів і тим. найбільше знизити ризик розвитку побічних реакцій. Крім того, зазвичай, висока селективність щодо ЦОГ-2 значно знижує антиноцицептивний потенціал препарату. Тобто досить вибрати аналгетик групи неселективних інгібіторів ЦОГ з мінімальними параметрами гастроінтестинальної токсичності.

ДЕКСАЛГІН ® : РОЗКРИТТЯ ПОТЕНЦІАЛУ НЕСЕЛЕКТИВНИХ НПЗП

На сателітному симпозіумі, організованому компанією «Берлін-Хемі Менаріні», учасникам було представлено новий анальгетик групи НПЗП – ДЕКСАЛГІН ® , діючою речовиною якого є декскетопрофен – правоізоляційний ізомер кетопрофену.

Кетопрофен – похідне пропіонової кислоти, один із представників НПЗП. У клінічній практиці його застосовують більше 30 років, а ефективність була неодноразово доведена за різних больових синдромів.

Кетопрофен являє собою рацемічну суміш двох стереоізомерів. Активним щодо основного (антиноцицептивного) ефекту є лише один, тоді як інший має слабко виражені основні ефекти, але значно підвищує частоту розвитку побічних ефектів. Було встановлено, що тільки S(+)-ізомер (правообертальний) інгібує ЦОГ (Mauleon D. et al., 1996).В організмі кетопрофен піддається непрямому перетворенню з неактивного R-активний S-ізомер. Людина приблизно 10% R(–)-кетопрофену конвертується в S(+)-ізомер, хоча ця величина значно варіює.

Для забезпечення високої терапевтичної ефективності та безпеки з рацемічної суміші було виділено S(+)-ізомер, який у вигляді водорозчинної солі (трометамолової) є діючою речовиною ДЕКСАЛГІНУ. Сіль декскетопрофену трометамолу має покращені фізико-хімічні властивості, ступінь очищення (від R(-)-кетопрофену) становить 99,9%. Результати фармакокінетичних досліджень свідчать, що декскетопрофен трометамол швидко і повністю абсорбується після прийому внутрішньо, а максимальна концентрація в плазмі досягається швидше, ніж у кетопрофену, і становить 15-45 хв. До 70-80% препарату виводиться із сечею протягом перших 12 годин переважно як ацилглюкуронокон'югат. Відсутність сечі після прийому декскетопрофену R(–)-ізомеру свідчить про відсутність у людини біоінверсії S(+)-ізомеру.

ДЕКСАЛГІН ® : ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОКАЗАНО!

Потужна інгібуюча активність ДЕКСАЛГІНУ щодо ЦОГ зумовлює його аналгетичний ефект на периферичну та центральну нервову систему, при цьому висока протизапальна активність препарату поєднується з хорошою переносимістю.

Порівняно з іншими НПЗП…

Було проведено подвійні сліпі рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження. Одне з них присвячене порівнянню ефективності та безпеки ДЕКСАЛГІНУ в дозі 25 мг 2 рази на добу та 50 мг кетопрофену, що призначається також двічі на добу (Beltran J. et al., 1998).Дослідження було багатоцентровим (11 клінік), у ньому брали участь 183 пацієнти віком 30–75 років. Тривалість лікування становила 3 ​​тижні. При оцінці ефективності було показано, що до кінця 3-го тижня лікування інтенсивність болю була значно нижчою у групі, що отримувала Дексалгін. Лікарі оцінили лікування як високоефективне у групі декскетопрофену у 75% випадків проти 50% у групі кетопрофену.

На базі Інституту ревматології РАМН та Московської медичної академії ім. І.М. Сеченова було проведено 2-тижневе дослідження з вивчення ефективності та безпеки ДЕКСАЛГІНУ в порівнянні з диклофенаком натрію у пацієнтів з остеоартрозом. Пацієнти були розподілені методом випадкової рандомізації на 2 групи з 30 осіб. Хворі 1-ї групи отримували Дексалгін по 25 мг 3 рази на добу, 2-ї (група порівняння) – диклофенак по 50 мг 3 рази на добу (Станіслав М.Л. та співавт., 2005). Вже після перших днів лікування відмічено значне зменшення вираженості больового синдрому у пацієнтів 1 групи. Всі хворі відзначали швидкий (протягом 20–40 хв) настання знеболювання, а триразовий протягом доби прийом препарату дозволяв досягти повного усунення болю.

При застосуванні ДЕКСАЛГІНУ для усунення болю була виявлена ​​його висока ефективність, за деякими параметрами перевищує таку диклофенаку, – швидкість настання ефекту, повне усунення болю, поліпшення стану хворого при призначенні декскетопрофену при недостатній ефективності диклофенаку, що раніше застосовувався.

На базі відділу клінічної фармакології та фармакотерапії Інституту терапії АМН України (Харків) було проведено відкрите клінічне дослідження ефективності та переносимості препарату ДЕКСАЛГІН у лікуванні хворих з остеохондрозом хребта з корінцевим синдромом. Метою дослідження була оцінка ефективності та переносимості препарату. Хворі приймали ДЕКСАЛГІН ® по 25 мг через 8 годин протягом 10 днів (Рудик Ю.С. та співавт., 2004). Дані проведеного статистичного аналізу показали, що на 5-й день лікування препаратом ДЕКСАЛГІН відбувається достовірне зниження інтенсивності больового синдрому, що оцінюється пацієнтами за візуально-аналоговою (на 37,5%) та вербальною (на 34,4%) шкалами. Ефективність ДЕКСАЛГІНУ на 10-й день застосування визначена як висока у 63,3% хворих, помірна – у 33,3%. Таким чином, ефективність препарату Дексалгін є досить високою. Аналіз даних, отриманих під час проведення дослідження, свідчить про хорошу переносимість ДЕКСАЛГІНУ.

У порівнянні з опіоїдними анальгетиками.

Було також проведено вивчення аналгетичного ефекту та безпеки застосування ДЕКСАЛГІНУ у 45 хворих з пошкодженнями та захворюваннями опорно-рухової системи. Групу порівняння склали 49 пацієнтів з аналогічною патологією та вираженим больовим синдромом, які отримували опіоїдний аналгетик трамадол ретард (Кавалерський І.М. та співавт., 2004).

Виявлено, що застосування ДЕКСАЛГІНУ в терапевтичних дозах дозволяє досягти аналгетичного ефекту при гострому та хронічному болю різної інтенсивності. Найбільша ефективність препарату відзначена при гострому болі середньої та помірної інтенсивності.У хворих з дуже сильним болем застосування Дексалгіну дозволяє знизити дозу наркотичних анальгетиків у 2 рази. Небажані реакції при лікуванні Дексалгін відзначають у 2,7 рази рідше, ніж при застосуванні трамадолу ретард. Співвідношення користь/ризик у препарату Дексалгін краще, ніж у опіоїдного анальгетика трамадолу ретард.

Таким чином, дані ряду досліджень, проведених по всьому світу, у тому числі в Росії та Україні, підтвердили значну ефективність ДЕКСАЛГІНУ в плані швидкості та вираженості знеболювального ефекту, а також хорошу переносимість не тільки в монотерапії больових синдромів легкого та середнього ступеня виразності, а й як компонент полімодальної аналгезії, зокрема при поєднанні з опіоїдними аналгетиками. Така терапія дозволяла не тільки знизити дозу наркотичного анальгетика, а, отже, і знизити ризик розвитку побічних ефектів, а й значно скоротити загальну потребу в опіоїдах.

Також, крім швидкості знеболювального ефекту та хорошої переносимості, великою перевагою ДЕКСАЛГІНУ є наявність двох форм випуску: розчину для ін'єкцій (ДЕКСАЛГІН ® ІН'ЄКТ) та таблеток, що значно розширює можливості аналгетичної терапії та дозволяє як переводити пацієнта на таблетовані форми (як тільки це стане можливим) при зменшенні вираженості больового синдрому, здатності приймати препарати перорально), так і використовувати Дексалгін в амбулаторних умовах. Крім того, ампульована форма ДЕКСАЛГІНУ універсальна в плані шляхів та способів введення препарату: його можна вводити як внутрішньом'язово, внутрішньовенно болюсно (струменево), так і внутрішньовенно краплинно, що вигідно відрізняє його від інших анальгетиків групи НПЗП.

Підбиваючи підсумки, необхідно ще раз підкреслити основні переваги ДЕКСАЛГІНУ:

• Потужний аналгезуючий ефект. Анальгезія при прийомі внутрішньо настає швидко, через 15-30 хв, що можна порівняти з внутрішньом'язовими ін'єкціями знеболюючих препаратів.
• Сприятливий профіль безпеки. Використання активного ізомеру, короткий період напіввиведення та швидка елімінація знижують ризик розвитку серйозних побічних явищ.
• Хороша переносимість у монотерапії больових синдромів, а також як компонент полімодальної аналгезії, зокрема при поєднанні з опіоїдними аналгетиками.
• Зручність застосування. Наявність двох форм випуску дозволяє використовувати препарат як за умов стаціонару, і амбулаторно. Універсальність застосування розчину для ін'єкцій (внутрішньовенно струминно, внутрішньовенно крапельно, внутрішньом'язово).
• Якість від компанії "Берлін-Хемі Менаріні" – переможця в номінації "Компанія року" за результатами VII щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі "Панацея-2006".

На закінчення хочеться відзначити, що в лікуванні больових синдромів різної етіології та ступеня виразності бажання лікаря та пацієнта практично завжди збігаються: якнайшвидше усунути біль. Але іноді в гонитві за швидкістю ми забуваємо про безпеку — безпеку передусім для пацієнта.

Поява високоефективних та безпечних аналгетиків значно розширює можливості знеболювальної терапії та дозволяє пацієнтам швидше впоратися з недугою та повернутися до нормального життя. Пацієнти вірять у медицину. І в майбутнє, де все буде добре. А майбутнє воно не завтра, воно вже сьогодні. o

Прес-служба «Тижневика АПТЕКА»

Уколи при остеохондрозі

Остеохондроз шиї – це дегенеративно-дистрофічна патологія, що розвивається з віком.Хворобу виявляють практично у кожної людини віком від 40 років. При загостренні призначають уколи при остеохондрозі шийного відділу хребта. Це один із найефективніших методів симптоматичного лікування остеохондрозу. Рекомендується вивчити переваги цієї процедури, як часто її можна проводити.

Хвороба локалізується в одному з трьох відділів хребта – шийному, грудному або попереково-крижовому. Найчастіше остеохондроз виявляють у шийному та поперековому відділі, так як на ці області лягає суттєве навантаження під час руху або сидіння. Чим краще рухливість у хребті, тим більше він схильний до перевантажень. Так як поперек і шия є більш мобільними ділянками, ніж грудний відділ, то і остеохондроз виявляють там частіше. Якщо ж патологія виникає у серединному ділянці спини, вона гірше піддається лікуванню.

Механізм виникнення захворювання пов'язаний із хронічним перевантаженням, м'язовою слабкістю та порушенням обмінних процесів у хрящі. Ця тріада причин служить не тільки пусковим механізмом виникнення захворювання, але й провокує інші ускладнення з боку опорно-рухового апарату. З віком виникає погіршення кровообігу, що призводить до поганого засвоєння поживних речовин хрящовою тканиною і вона слабшає.

Значно прискорюють розвиток остеохондрозу тривалі статичні навантаження на тлі гіподинамії (постійне сидіння). Низька рухова активність провокує м'язову слабкість, і натомість відбувається перевантаження хребта (якщо м'язи не витримують повсякденні навантаження, то дискомфорт переходить із них хребетні диски).

В результаті спостерігається передчасне зношування хрящової тканини хребта.Якщо ігнорувати симптоми остеохондрозу, виникають тяжкі ускладнення, пов'язані з появою протрузії або грижі міжхребцевого диска. Так як хрящі міжхребцевих дисків сильно слабшають, то на їх поверхні утворюються мікротріщини, страждає на фіброзне кільце. Згодом його структура слабшає, у ній утворюється випинання – протрузія, яка поступово перетворюється на грижу. Так називають стан, коли порушується цілісність фіброзної оболонки, а серцевина міжхребцевого диска (студенисте ядро) виходить у дефект, що утворився.

Всі ці ускладнення є важкими і вимагають лікарського втручання. При появі підозрілих симптомів, що включають невпинний і болісний біль у спині, потрібно звернутися за лікуванням до медичного закладу.

У Клініці болі працюють лікарі з багаторічним стажем, які обов'язково з'ясовують причину дискомфорту та призначать ефективне лікування.