Відповідно до традицій татарського народу наречений обдаровує наречену та її родичів. Для каліму підійдуть гроші, прикраси, гарний посуд чи гарна постільна білизна. При цьому посаг нареченої може бути будь-яким – наприклад, розшитий вручну рушник або скатертина.
При цьому обумовлювалася сума, яка дістанеться дружині за розірвання шлюбу за бажанням чоловіка, так само перераховувалися витрати на весілля з боку нареченого. При цьому дійстві нареченого та нареченої не було, і на запитання мулли про згоду на шлюб відповідали за нареченого – його батько, а за наречену – свідки.
Свекруха пригощає невістку медом та олією зі словами «Бал кебек татли бул, травень кебек елгир бул!» («Будь як мед солодкою, як олія податлива»). Після цього молодята входять до будинку, за ними іде щаслива у шлюбі жінка з подушкою в руках, яку ставлять поруч із нареченими.
Зустрічали наречену, дотримуючись звичаїв: під ноги молодий стелили вивернуту шубу або подушку, руки її занурювали в муку, пригощали свіжоспеченим хлібом і медом, підносили у власність якусь живність, показували дорогу до джерела. У оглядини нареченої входила церемонія обряду будинку рукоділлями з її посагу.