Красний кут (від ст. -слав. крась — «красивий, прекрасний»;) святий кут, передній кут, кутний кут (кут), великий, почесний, верхній кут, кутник – у східних слов'ян найбільш почесне місце в хаті, в якому знаходилися ікони і стояв стіл, зазвичай був звернений на південний схід.
За традицією він знаходиться на південному сході, що з особливим значенням Сходу у православ'ї. Це має бути чисте, світле місце, доступне всім членам сім'ї у будь-який час. Ікони можуть бути в одній або в кожній кімнаті. Ікони розташовують на спеціальній поличці, комоді, тумбі.
Вище всіх ікон повинні розташовуватися образи Спасителя (ліворуч), Божої Матері (праворуч) та ікона Святої Трійці (вона може розташовуватися вище за всіх або ліворуч від Спасителя). Інші ікони повинні стояти трохи нижче чи збоку. 3. Перед іконами нічого не винні стояти жодні зайві предмети: сувеніри, фотографії, особисті речі.
Отець Сергій (Нікітін) розповів, що раніше існували суворі правила щодо розташування червоного кута в будинку. – Його робили обов'язково при вході в будинок у східному кутку (молитися прийнято особою на схід), щоб кожен, хто увійшов, міг відразу перехреститися на образи. З огляду на цю вимогу, будували будинки.