Зміст:
Тан – це освіжаючий традиційний китайський напій, який можна приготувати в домашніх умовах. Цей напій має солодкуватий смак та освіжаючий аромат, який робить його ідеальним для гарячих літніх днів.
Для приготування тан необхідно лише кілька простих інгредієнтів, які можна знайти у будь-якому магазині. Головним інгредієнтом є чай. Можна використовувати чорний або зелений чай залежно від смаку. Крім того, для приготування тан знадобиться лід, цукор або інший підсолоджувач на вибір і фруктовий сік.
Для початку необхідно зварити чай і залишити його остигати. Потім потрібно приготувати кригу, нарізати свіжі фрукти на шматочки і приготувати фруктовий сік. Після того, як чай охолоне, його потрібно змішати з фруктовим соком і додати підсолоджувач за смаком. Потім потрібно налити отриману суміш у високу склянку з льодом. Зрештою, можна додати фруктові шматочки для надання напою додаткового аромату та смаку.
| складові | Кількість |
|---|---|
| Чорний чай | 2 чайні ложки |
| Молоко | 250 мл |
| Цукор | 1 столова ложка |
| Кардамон | 2-3 штуки |
| Мускатний горіх | щіпка |
Як зробити тан?
Спосіб приготування тана Для початку потрібно зробити традиційний вірменський кисломолочний продукт мацоні. Для цього в молоко додається спеціальна закваска, продукт сквашується до правильної консистенції.. Мацони, що вийшов, слід розбавити джерельною водою, підсолити і можна пити.
Що входить до складу Тан?
Слово «тан» перекладається з вірменської як «волога їжа». Тан готується з коров'ячого або козячого молока з додаванням закваски, молочних дріжджів, води та кухонної солі.
У чому різниця тан та айран?
Тан і айран найчастіше виробляються за подібною технологією і є розбавлений водою кисломолочний прохолодний напій. Тан відрізняється від айрану лише наявністю сольового розчину. Для приготування айрану використовується не тільки коров'яче, але і козяче, і овече молоко.
Кому не можна пити танок?
Шкідливість та протипоказання тану та айрану Не можна пити айран при загостренні захворювань підшлункової залози. Тан не рекомендується пити гіпертонікам, людям з патологіями нирок, із захворюваннями ШКТ, що супроводжуються підвищеною кислотністю шлункового соку.