Сватати, як правило, після заходу сонця (щоб уникнути пристріту). Той, хто йшов у будинок зі сватанням, намагався дорогою ні з ким не зустрічатися і не розмовляти. Після відходу сватів жінки пов'язував усі кочерги та рогачі разом – для успіху у справі.
Сватання зазвичай поєднують, з яким-небудь святом або ж у гості до нареченої приходять тільки найближчі родичі нареченого. Зазвичай до них належать батьки майбутнього чоловіка та його брати чи сестри. За традицією, якщо батько нареченої згоден на шлюб, він вкладає праву руку дочки в руку нареченого.
Якщо наречена схвалювалася ріднею, настав час сватів. Сватати наречену могли як чоловіки, так і жінки, але обов'язково найближчі до нареченого або його сім'ї (відповідно, найдовіреніші особи). Найчастіше це був хрещений батько, іноді дорослий брат нареченого.
У середу та в п'ятницю не сватаються. Це з тим, що середа і п'ятниця – пісні дні. З одного боку, негоже в день посту про сватання думати, з іншого – якщо прийдуть свати, виникають проблеми із частуванням, що може позначитися і на результаті переговорів.