Для розведення порошку використовуємо метиловий спирт. Але зазвичай сама по собі морилка не може стати надійним захистом деревини, тому поверх морилки доведеться накладати лак чи політуру. Захисні морилки відрізняються від звичайних просочень тим, що дозволяють матеріалу дихати.
Достатньо нанести губкою, пензлем або розпилювачем лише 1 шар. Для отримання світліших відтінків можна розбавити морилку водою, а щоб зробити поверхню темнішою, можна нанести другий шар після висихання першого.
Так як морилка вбирається в поверхню, виходить красива дерев'яна фактура. Однак, часто склад не має захисних властивостей, тому фарбування дерева морилкою та лаком здійснюється одночасно. Фарбування поверхні морилкою відбувається за рахунок пігменту, а й за рахунок хімічних реакцій.